Реінтеграція починається з довіри. Підсумки круглого столу «Вибори 2019-2020: які перешкоди очікують переселенців на шляху до виборчих скриньок»



Реінтеграція починається з довіри. Це головний підсумок дискусії під час круглого столу «Вибори 2019-2020: які перешкоди очікують переселенців на шляху до виборчих скриньок».

Саме подолання труднощів із реалізацією виборчих прав переселенців та внутрішніх трудових мігрантів – одне з головних завдань для нашої внутрішньої згуртованості й демократизації суспільства.

А проблем поки що вистачає:

  1. Законопроект № 6240, який має спростити процедуру голосування за фактичним місцем проживання, вводячи інститут виборчої адреси, фактично, вже 2 роки не приймається парламентом. На думку учасників дискусії, шансів на те, що він буде прийнятий до кінця нинішнього скликання парламенту – мінімальні.
  2. На думку заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгія Туки, у Донецькій та Луганській областях явка на виборах не перевищить 30%.
  3. Загалом, станом на кінець лютого 2019 року, лише 23 тисячі виборців змінили офіційно місце голосування, з них лише 68% – виборці з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей.
  4. Всього у президентських виборах потенційно можуть взяти участь близько 800 тисяч переселенців, але скільки з них реально повідомлять про зміну місця голосування – експерти прогнозувати не беруться. Вочевидь, в масштабах країни, ця цифра буде невисокою.
  5. А все – через низьку правову грамотність та недостатню інформаційну роботу серед населення. Експерти кілька разів під час дискусії наголосили на необхідності і обов’язку держави краще інформувати переселенців про їхні можливості проголосувати, та як саме скористатися процедурами для зміни місця голосування. На жаль, окрім громадських організацій, ніхто системно цим не займається. Наприклад, ані держава, ані самі учасники виборчого процесу не розмістили жодного біл-борда із інструкціями чи закликами до ВПО прийти на дільниці та проголосувати.
  6. Про сумну статистику, яка стала наслідком такої інформполітики, в своєму виступі розповіла співзасновниця громадської організації «RE:Старт» Катерина Назимко. За даними моніторингу ситуації з внутрішньопереміщеним особами, який було проведено восени 2018 року, на президентських та парламентських виборах планують голосувати тільки 44% внутрішньо переміщених осіб, 33% не планують голосувати, третина від цієї кількості стверджують, що не розуміють своїх прав в процесі голосування. 64% опитаних, за її словами, також не знайомі з порядком голосування на нових територіях, де вони зараз проживають.
  7. Проголосувати на президентських виборах переселенцям буде простіше, втім, їм доведеться проходити процедуру реєстрації повторно – перед другим туром виборів. А це суттєво демотивує людей. До того ж, за словами експертів, подібна обставина стане непереборною для громадян України, які проживають у Криму – тому, хто захоче проголосувати, доведеться щонайменше 4 рази перетинати лінію розмежування, а це – дуже фінансово дорого.
  8. Із 44 кандидатів на пост президента лише частина згадують у своїх програмах про внутрішньо переміщених осіб. Вісім кандидатів – взагалі не згадують у своїх передвиборчих програмах про Крим та Донбас. Такими даними з учасниками дискусії поділився представник Комітету виборців України Денис Рибачок.
  9. Одна із корисних ідей, яка пролунала під час дискусії – можливість створення кол-центру для вирішення проблеми координації внутрішньо переміщених осіб в період виборів Президента України. Ідея пролунала з вуст глави правління Громадської організації «Українська асоціація акціонерів» Андрій Хілько. Можливість створення кол-центру пообіцяв розглянути заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука – можливо, цю ідею вдасться реалізувати за допомогою фінансової допомоги від міжнародних донорів.