Як борються із забрудниками повітря в Україні та Швеції?



Екоактивістка Тамара Харчилова під час Днів Швеції в Україні порівняла яким повітрям дихають українці та шведи і пояснила, що стало причиною таких результатів.

У чому небезпека

Хоч про те, чим ми дихаємо щодня, задумується не так і багато людей, все ж причин говорити про “чистоту” повітря достатньо. І про це знають навіть діти, які вже виходять на мітинги “За чисте повітря” в Маріуполі. До того ж, Україна отримала пальму першості за найбільшу кількість передчасних смертей на 100 тисяч населення саме через забруднення повітря.

Найбільш небезпечні речовини в повітрі — це PM часточки, які менші 10 мікрон та PM 2,5 мікрон. Для кращого розуміння їх розмірів лише уявіть, що 50-60 PM часток 2,5 мікрон будуть рівні товщині однієї волосини. Це дійсно мікрочастинки і в цьому їх головна небезпека. Вони спокійно проходять через легені та потрапляють в кровотік. З роками накопичуються та засмічують судини. Результат такого засмічення: інсульт, інфаркт, запалення легенів та онкологія. А джерелами цих часток є викиди транспорту та промисловості.

Ще один вбивця — озон. Здивовані? Дійсно, коли він у верхніх шарах — то захищає нас від ультрафіолетових променів, але в нижніх — стає вбивчим. Вплив озону є загально-токсичним і мутагенним. Його вдихання призводить до мутації наших генів, а значить у майбутньому наші діти народжуватимуться з генними вадами.

Інша речовина, на яку треба зважати, — це оксид азоту. Він теж потрапляє у повітря від автівок та заводів і призводить до проблем з дихальними шляхами.

Досвід Швеції

У Швеції якість повітря одна з найкращих у світі. Ця країна відповідно до досліджень 2012 року входить в п`ятірку найчистіших. А Стокгольм взагалі у трійці столиць за кращу якість повітря. Україна ж відстає від Швеції на 20 позицій, а Київ від Стокгольму на 15.

Чи завжди все було добре в Швеції? Ні. Шлях до чистого повітря був довгим, а розпочалося все кислотним дощем. У 1970-х роках шведи зрозуміли, що втрачають свої ліси й почали розбиратися в причинах. Саме шведські екологи вперше підняли цю тему на конференції ООН. Вони зрозуміли, що врятувати ліси можливо тільки через чисте повітря, а чисте повітря отримають лише після модернізації промисловості. Відтак встановлення фільтрів та впровадження інноваційних технологій стали в пріоритеті.

Сьогодні шведи мають оригінальну ціль: сталеплавильний завод, під час роботи якого замість вуглекислого газу буде виділятися чиста вода. Для цього кокс та вугілля замінять газоподібним воднем.

Харків — Дніпро — Запоріжжя — Кривий Ріг — Маріуполь

Коли в Центрі екологічних ініціатив “Екодія” усвідомили, наскільки все погано в промислових регіонах України, вирушили в експедицію з чеськими вченими для того, щоб отримати власні докази забруднень. Вдалося це зробити завдяки гранту від чеського уряду та допомозі чеських колег. Результати проб, взятих в Кривому Розі, Запоріжжі, Дніпрі, Харкові й Маріуполі, стали неочікуваними навіть для екологів.

– За цими результатами пісок з дитячих майданчиків містить важкі метали, а в повітрі через певну методологію було виявлено діоксини (речовини, які руйнують наші гени). Експерти підтвердили, що можливими джерелами забруднення є металургійні підприємства, теплові електростанції, спалювання відходів, виробництво коксу та гірничо-видобувна промисловість.

– У річкових відкладах виявлено підвищений вміст важких металів. Найбільш поширеними з них є кадмій і цинк. Концентрація важких металів у кількох зразках осаду перевищує низку нормативів екологічної безпеки. Найбільш забруднені відклади виявлено у Харкові та Запоріжжі.

– У кількох пробах піску з Дніпра та Маріуполя вміст цинку та свинцю не відповідає чеським гігієнічним стандартам якості піску на дитячих майданчиках.

– В усіх досліджених містах спостерігається масштабне забруднення нафтовими вуглеводнями. Найвищий рівень забруднення було виявлено у Харкові та Запоріжжі.

– Аналіз ризиків показав, що найбільшу загрозу становить забруднення миш”яком і кадмієм. Вміст миш’яку в ряді відкладів свідчить про те, що в довгостроковій перспективі він може спричинити несприятливі канцерогенні ефекти. У деяких пробах відкладів забруднення кадмієм перевищено індекс небезпеки. Це вказує на потенційні несприятливі наслідки для здоров’я. Ступінь ризику залежить від цільового використання забрудненої ділянки.

“Ми стали думати як можна вирішити цю проблему і з чого почати. І цікаво було зустріти таке опитування, хто ж має найбільший вплив на вирішення екологічних питань. За його результатами, громадяни головними рушійними силами вважають самих же себе. І тоді ми зрозуміли, що треба співпрацювати з тими активістами, які вже на місцях борються за свої права”, — розповідає Тамара Харчилова.

Екоактивізм

У Швеції, не зважаючи на її позитивні показники, 15-річна Грета Тунберг вийшла на одиночний страйк. Щодня, з серпня 2018 року, вона виходила і просто сиділа біля приміщення шведського парламенту, вимагаючи зменшення глобального потепління та зміни клімату. Через півроку журнал Times назвав її однією з 25 найвпливовіших підлітків світу, а в березні дівчину вже номінували на Нобелівську премію Миру. Завдяки Греті школярі по всьому світу розпочали рух “П’ятниця для майбутнього”. Україна не стала виключенням і підлітки теж вийшли під Уряд й Міністерство енергетики, підтримуючи Грету. Більше того, до організація “Екодія” звернулися підлітки з проханням час від часу надавати їм офіс, щоб вони мали можливість проводити зустрічі та продовжувати рух.

“Але навіть у Швеції не все ідеально. Я сьогодні говорила з юристом, який 11 років бореться за права на чисте повітря 5 сімей, що проживають на найбруднішій вулиці Стокгольму. Він примітив, що станції моніторингу на цій вулиці показують високий показник забруднення, а муніципалітет нічого не робить. Тоді юрист просто почав ходити цією вулицею та спілкуватися з мешканцями, розповідати про порушення їхніх прав. Вони виграли перші інстанції, але не зважаючи, що справа досі йде, муніципалітет вже почав вживати ряд заходів для очищення повітря. Одним із факторів, який вплинув, є те, що все більше людей почали говорити про цю проблему. На знак солідарності з активістами, жителі вулиці почали вивішувати білий одяг з балконів, що ще більше привертає увагу до цієї вулиці. В Україні ж зараз є кампанія “Досить труїти Україну” коаліції “За чисте повітря”. Це коаліція організацій, які намагаються вплинути на прийняття законів на національному та місцевому рівнях, прийняття певних заходів з покращення ситуації”, — пояснила Тамара Харчилова.

Поради, як вберегтися від впливу забрудненого повітря:

1. Використовуйте бокові вулиці, провулки (доведено, що в них повітря на 60% чистіше)

2. Проводьте час у парках

3. Йдіть якомога далі від обочини

4. Крок назад на перехрестях (викиди стають дуже концентрованими перед тим, як транспортний засіб починає гальмувати. Тож краще стояти від нього хоча б на крок далі)

5. Відчиняйте вікна, що не виходять на дорогу

6. Не займайтеся спортом на вулиці у час пік

7. Долучайтесь до ініціатив за чисте повітря

За матеріалами Delo.ua